30/09/2009
Групову гонку в рамках Чемпіонату світу з велоспорту часом називають велоподією року. Адже саме тут часто можуть зустрітися найкращі гонщики, які протягом сезону були розкидані по різноманітним одно- і багатоденкам. Серед фаворитів традиційно числилися великі команди, а саме Іспанія і Італія зі своїми зірками і їхніми зірковими «грегарі». Ставили також на команду, для якої чемпіонат був домашнім, збірну Швейцарії, з Фабіаном Канчелларою, котрий розбомбив усіх у гонці з роздільним стартом, на чолі. Не скидувалась із рахунків і збірна Росії, в складі якої національний чемпіон Сергій Іванов та Олександр Колобнєв, котрий, зазвичай, сильно виступає саме на подібних гонках. Але Чемпіонат світу — це завжди лотерея, і щасливий квиток може витягнути і хтось не із безперечних фаворитів, особливо враховуючи рельєф траси, на якій просто немає місця, де можна було б перепочити.
Як завжди з перших кілометрів дистанції сформувався безперспективний відрив, серед якого найбільш іменитим спортсменом був спринтер Андре Грайпель, що чотири рази відмітився на нещодавній Вуельті. Просвіт, який дали утікачі, весь час зберігався близько 6-8 хвилин, здебільшого зусиллями Марціо Брузегіна, який працював в голові основної групи. Але сили цього роздільщика не є нескінченними, Франко Балеріні відправив навздогін делегацію італійців, щоб розворушити групу і почати потихеньку скорочувати цей просвіт до втікачів. Очолювали цю групу Паоліні, Скарпоні і Вісконті, а діючий чемпіон світу Алєсандро Баллан, відсиджувався в середині групи наздоганяючих, що нараховувала близько тридцяти спортсменів. На 18-тому колі відрив був ліквідований, але незабаром групу розірвав своїм темпом Фабіан Канчеллара. Його атака призвела до загальної паніки, а потім всі на якусь хвилину просто «завмерли», спостерігаючи за діями швейцарця. В цей момент відстрілив Вінокуров, він зумів дати просвіт в 20 секунд, але атака швидко закінчилася, на першому ж підйомі, і його обійшли росіянин Колобнєв і голандець Кроон. Те, що відбувалося далі, описати важко, це треба було бачити. Як сказав пізніше президент UCI Пет Маккуйед: «Кращої гонки, ніж ця, просто не могло бути».
Канчеллара вивіз групку переслідувачів, ніби буксир, наздогнавши Колобнєва. Спроба швейцарця від’їхати на спуску не була успішною, за ним сів Саму Санчес, а за ним підкотила і решта. Перед останнім підйомом всі знову чекали, що робитиме грізний Канчеллара, і в цей момент Кадел Еванс, вийшовши з-під Родрігеса з Колобнєвим, атакував в гору, а Родрігес і Колобнєв в свою чергу відірвалися від решти. Перемога Еванса вже ні у кого не викликала сумнівів, проте росіянина з іспанцем ще можна було наздогнати, але в групі наздоганяючих всі чекали активних дій від Канчеллари і, як могли, своєю бездіяльністю тільки стримували його, тож ця пара змогла від’їхати вперед. Фабіан все ж таки зміг включитися і усидів за ним тільки Санчес, але було вже пізно, і вони фінішували за крок до подіума — п’ятим і четвертим відповідно. Колобнєв випередив у фінішному спринті Родрігеса і вдруге став срібним призером Чемпіонату світу. Ну а новим володарем веселкової майки став австралієць. Еванс прекрасно розумів, що на його батьківщині, де буде відбуватися наступний чемпіонат, шансів у нього небагато, оскільки та траса більше підходить спринтерам, тому і виклався на повну саме тут, в Мендрізіо. Кадел Еванс не тільки розвіяв сумніви скептиків, котрі вважали, що після трьохтижневої Вуельти немає чого навіть показуватися на чемпіонаті, а навіть довів, що іспанська багатоденка, може бути відмінною підготовкою перед виступом на такій складній трасі, адже за всю гонку спортсменам довелося подолати 38 підйомів. Крім австралійця у двадцятку найкращих потрапило немало гонщиків, що успішно виступили в Іспанії, серед них Самуель Санчес, Філіпп Жільбер, Алєхандро Вальверде, Іван Бассо, а також Фабіан Канчеллара, Даміано Кунего і Оскар Фрейре, що достроково залишили Вуельту. Кращим з українців став Андрій Гривко, що завершив гонку 53-м.
Результати групової гонки серед чоловіків:
Фото з сайту http://www.canadiancyclist.com/ |
